Рекомендації та консультації практичного психолога Карнадуд А.В.

Що таке когнітивна сфера?

Когнітивна сфера особистості включає в себе:

• 1. Відчуття та сприймання в системі інтелектуальних властивостей особистості;

• 2. Пам'ять;

• 3. Увагу;

• 4 Мислення та інтелект;

• 5. Уяву і творчість;

Важливі етапи когнітивного розвитку дитини

Багато дітей відчувають розчарування від процесу навчання, вважаючи його занадто складним заняттям, і все тільки тому, що, по суті, не володіють належними когнітивними навичками, необхідними для обробки інформації. Тобто тими специфічними базовими навичками, які забезпечують успішне навчання. Додаткове навантаження у школі, домашня робота або особлива увага до відсутності цих навичок поглиблюють їх розчарування та ще більше підсилюють проблеми з читанням і труднощі з оволодінням новими знаннями.

Більшість шкіл не виділяють достатньо коштів або часу на індивідуальне навчання, необхідне учням, які мають слабкі когнітивні навички. Крім того, педагогам доводиться читати навчальну програму в тому темпі, який важко витримувати таким дітям. Вони не можуть іти в ногу з однолітками й відчувають складнощі під час навчання, відстаючи все більше й більше, а часто набуваючи проблему на все життя

Уроджені здібності

 Уроджені здібності людини - це основа процесу навчання. Вони є генетично визначеними можливостями та обмеженнями, якими ми володіємо при народженні та які успадковані нами від батьків і предків. Моцарт, звісно, володів більшою вродженою музичною здатністю, ніж більшість із нас, але за допомогою практики більшість із нас теж може покращити свої музичні здібності. Верхні межі наших можливостей визначаються вродженими даними, але те, наскільки ми наблизимось до цих верхніх меж, визначається іншими елементами, необхідними для навчання.

Сенсорні й моторні навички

Сенсорні й моторні навички розвиваються на основі наших уроджених здібностей. Сенсорні навички включають зір, слух і дотик. Вони відповідальні за одержання інформації. Моторні навички відносяться до м'язів і руху та включають уміння повзати, ходити, бігати, писати й розмовляти. Моторні навички відображають інформацію, яку отримали й опрацювали наші почуття. І сенсорні, й моторні навички частково визначаються генетичним кодом і частково набуваються при повторюваній взаємодії з навколишнім середовищем. Майже в усіх людей ці навички можна покращити за допомогою правильної цільової практики. Вони є основою для занять спортом і гри на музичних інструментах, фізіотерапії та інших подібних зусиль для підвищення результативності.

Когнітивні навички 

Когнітивні (пізнавальні) здібності дозволяють обробляти сенсорну інформацію, яку ми отримуємо. Вони синтезують у собі нашу здатність аналізувати, оцінювати, зберігати інформацію, пригадувати досвід, порівнювати й визначати дії. Хоча когнітивні навички частково вроджені, основна їх частина набувається. Якщо їх розвиток не відбувається природним чином, формується когнітивна недостатність, яка зменшує потенціал навчання й важко коригується без спеціального та належного (часто медичного) втручання. Як і сенсорні, й моторні, когнітивні навички теж можна тренувати та покращувати за рахунок правильного навчання. Зміни в когнітивній сфері можна спостерігати в тих випадках, коли травма завдає шкоду певній частині мозку. Правильна терапія часто здатна «відремонтувати» мозок пацієнта й, відповідно, відновити або покращити когнітивні функції. Це також діє й у випадку з учнями. Слабкі когнітивні навички можна підсилити, а нормальні когнітивні навички - покращити, тим самим полегшуючи та покращуючи продуктивність процесу навчання.

Сприйняття інструкцій

Формальне прийняття й дотримання інструкцій є останнім і найбільш неоднорідним рівнем навчання. Воно включає в себе вивчення академічних предметів, таких як алгебра, читання, письмо, - тих, які ні інтуїтивно, ні самостійно (у більшості своїй) засвоїти не можна. Ці предмети вивчаються за допомогою формальної освіти, а успішне й легке вивчення цих предметів залежить від основних когнітивних навичок людини. Базу знання кожного предмета можна розширити, але без наявності належної основи у вигляді вже сформованих ефективних когнітивних навичок висока успішність може стати важким завданням, сповненим розчарувань.

Тип темпераменту Вашого малюка

Всі знають, що виховання повинно починатися вже з пелюшок. Але чому тоді вже в перші роки життя деякі батьки починають дивуватися: струнка система виховання чомусь дає збій. Якісь речі дитина засвоює миттю, а щось ну ніяк не приживається в його поведінці. А все тому, що виховання, на жаль, не всесильне.

Є одна властивість людини (причому, одна з найважливіших і фундаментальних!), яка не підвладне нашому з вами впливу. Непідвладна, тому, що вона - вроджена, що формується на рівні генів, центральної нервової системи. Вам не прийде ж в голову виправляти своїй дитині форму носа? Так ж само це стосується і темперамента.

Це - вроджене і є незмінною до кінця життя властивість нервової системи. Знати особливості темпераменту вашої дитини просто необхідно. Але не для того, щоб с ними боротися, а для того, щоб з ними рахуватися.

Всього існує чотири типи темпераменту: сангвінік, флегматик, холерик і меланхолік.

Ітак, розглянемо ці типи докладніше, можливо, Ви дізнаєтесь у одному з них свого малюка.

Сангвінік

Це життєлюб, якому треба, щоб життя навколо нього кипіло ключем. Малюкові до всього є справа, з ним легко і цікаво. Він здатний знайти спільну мову з ким завгодно і легко адаптуватися в будь-якій обстановці. У цьому йому допомагає така чудова якість, як компромісність і щасливе уміння швидко забувати образи. Це природжений оптиміст, який завжди і в усьому бачить тільки хороше, не звертаючи уваги на негативні сторони. Сангвінік дуже легко включається в будь-яку діяльність і так само легко переключається на щось нове. Його рухи впевнені, точні, легко змінюють темп. Мова - виразна, швидка, багата мімікой і жестами. Засинає така дитина дуже швидко, спить добре і прокидаєтся з посмішкою, і в доброму гуморі. Без сліз і капризів, звичайно, справа не обходиться, як у будь-якої нормальної дитини, однак вони нетривалі, і малюка легко відволікти.

Флегматик

Така дитина справляє враження, що вона не поспішає нікуди. Маля поспіху просто не виносить. Серед інших дітей воно виділяється спокоєм і неквапливими, часто незграбними рухами. Зате його солідності та розважливості позаздрить будь-яка доросла людина. Щоб така дитина не робила, вона вважає за краще те, що вже звичне, перевірене і робить усе докладно, вперто долаючи всі перешкоди. Відволікти його від наміченої мети вкрай важко, свої рішення він не змінює і, якщо треба їх відстояти, проявляє завидну впертість. До всього нового він звикає вкрай важко, та зате, його психіка до неймовірності стійка до будь-яких зовнішніх подразників, вивести його з себе майже неможливо. Малюк - флегматик дуже стриманий і тому багатьом здається малоемоційним і товстошкірим. Це не так, просто емоції він рідко виявляє, зате почуття його глуибокі і постійні. Ще одне корисна якість флегматіка - його миролюбність. Він абсолютно не конфліктний і не агресивний. Мова такої дитини некваплива, часто з великими паузами і невиразна, без емоційних сплесків, без жестів і міміки.

Холерик

Це один з найяскравіших темпераментів. Така дитина - це просто стихійне лихо, смерч і тайфун в одній особі. Психологи таких дітей називають ще гіперактивними. Він ні хвилини не може посидіти спокійно і створюється враження, що він одночасно існує в кількох точках простору. Він заводиться з півоберту, його енергії вистачить на десятьох флегматиків, а фантазії за частиною пустощів просто невичерпні. Він - борець, задирака, часто агресивний. Береться за будь-яку справу, але далеко не завжди доводить її до кінця, відволікається на щось більш нове і цікаве. Йому дуже важливо бути в центрі уваги, спочивати на лаврах, щоб звідусіль на нього сипалися похвали. Рухи такої дитини поривісти й різані, мова швидка, голосна, з проковтуванням окремих слів, однако дуже виразна й емоційна. Серед однолітків холерик звичайно - лідер, командир. Він постійно конфліктує в компанії однолітків, проте жити без їх оточення не може. Чекати і пригнічувати власні бажання - не для нього. Йому треба все відразу і миттєво. Зазвичай такі діти легко пристосовуються до нового коллективу, але дуже скоро входять у конфлікт з вимогами дисципліни. Будь-які словесні покарання для холерика нічого не значать, зате будь-які спроби обмежити його свободу (поставити в кут, наприклад) здатні довести його до істерики.

Меланхолік

Його цілком можна порівняти з оранжерейною мімозою. Він дуже чутливий до будь-яких зовнішніх проявів, спробуйте навіть трохи підвищити на нього голос - миттєво з'являться сльози. Дуже часто такі діти - плаксії і боягузи. Особливо вони бояться всього нового і незнайомого, особливо людей і оточення. Сором'язливість, боязкість і нерішучість - основна риса їх характеру. Дуже часто меланхолік стає песимістом, який невпевнений в собі і зациклений на невдачах. Ще одна відмінна риса - крайня образливість. Увагу свою така дитина концентрує з труднощами, відволікаючись на дрібниці. Будь-яка діяльність для нього - важка праця, від якої він швидко втомлюється. Зазвичай діти - меланхоліки легко і швидко засвоюють вікові навички, але вони у них нестійкі і залежать від обставин. Рухи такого маляти невпевнені, часто метушливі, мова дуже тиха, але багата інтонаціями, виразна. Меланхоліки важче інших адаптуютья до нової обстановки. Але є одна риса, яка притягує до них і детей і дорослих буквально все життя - це їх крайня чутливість. Вони схожі на чуйну антену, яка вловлює найменші нюанси настрою, емоції інших людей. Світ меланхоліка - це світ почуттів, емоцій, в усіх їх відтінках, світ інтуїції.

Але навряд чи ви знайдете хоч один, з описаних типів в його «чистому» вигляді. Зазвичай буває поєднання двох типів темпераменту, один з яких переважає. І не потрібно спеціальних тестів, щоб зрозуміти з поведінки вашої дитини, до якого типу  вона  належить. Із найбільшою точністю це можна зробити після семи років, коли спадають деякі особливості молодшого віку, властиві всім дітям без виключення.

Не варто плутати характер з темпераментом. 

Характер - це те, що ми набуваємо в протягом життя, а темперамент - вроджена властивість, змінити яке практично неможливо. Однак, вихованням формуючи характер дитини, можна слегка підкоригувати деякі властивості темпераменту. Можна уявити собі, що темперамент - це ваша фігура, а характер - одяг. Одягом цілком можна скрити, підправити деякі особливості фігури, які вас не влаштовують. Однак повністю змінити її будову просто неможливо.

Якщо ваші з дитиною темпераменти збігаються, то вважайте, що вам пощастило. Ні в якому разі не «ламайте» малюка, темперамент зламати неможливо, краще спробуйте підлаштуватися під нього. Для цього необхідно, як мінімум, знати всі плюси і мінуси темпераменту дитини, а також спробувати посилити плюси і звести мінуси хоча б до нуля.

Виховуючи, не намагайтеся перетворити флегматика в холерика, а меланхоліка - у сангвініка. Треба вчитися не "притискати", а управляти будь-яким з цих типів.

Наприклад, сангвініка вчити терпінню, наполегливості та посидючості.

Флегматіка - ініціативності, вмінню розподіляти свій час, вільно виражати своі емоції (як радіти, горювати співчувати і бути добрим), спілкуватися з однолітками.

Холерика - вмінню іноді уповільнювати темп руху по життю (для цього можна придумати для нього різні «шлагбауми» і непередбачені зупинки), обдумувати свої рішення, гасити агресивність.

Меланхоліка треба постійно підтримувати, схвалювати, бути з ним м'якше, не вимагати від нього неможливого, учіть долати сором'язливість і боязкість, допомагати побороти страхи.

І головне - не забувати, що кожна людина, хай навіть ще маленька - індивідуальність, с особливостями якої треба рахуватися. Далі буде...

Виховання в залежності від типу темпераменту

 Типи темпераменту

Холерик

Тип нервової системи: сильний, неврівноважений, рухливий.

Позитивні риси: активність і енергійність, рішучість, цілеспрямованість, наполегливість і товариськість, переконлива мова.

Негативні риси: запальність, агресивність, схильність до конфліктів, злопам'ятність, часта зміна настрою, схильність до авторитарності.

Основний принцип - «Хочу все й одразу!».

Ваші дії: спрямовуйте енергію дитини в потрібне русло, допоможіть знайти цікаве хобі чи захоплення, не допускайте перезбудження нервової системи. Чергуйте рухливі та активні дії зі спокійними заняттями. Не можна наказувати і кричати, розмовляти з дитиною грубо, застосовувати фізичну силу. Дитині обов'язково потрібно займатися спортом: плаванням, тенісом, легкою атлетикою. Так невгамовна енергія холерика буде спрямована на фізичний розвиток, а зайва агресія - на досягнення високого спортивного результату.

Поради батькам та вчителям:

• Не гальмуйте активність дитини у формі прямої заборони.
• Не потакайте примхам дітей, щоб вберегти їхню нервову систему.
• Раціонально використовуйте енергію дитини шляхом переключення з одного виду діяльності на інший.
• Ніколи не підвищуйте голос, не використовуйте спосіб залякування.
• Спілкуйтеся з дитиною спокійним, але впевненим тоном.
• Доцільно обмежувати все, що збуджує нервову систему дитини: кіно, телебачення, читання - все повинно бути в міру. За дві години до сну - тільки спокійні ігри та заняття;
• Необхідно розвивати у дитини зосереджену увагу та вміння керувати собою.
• Привчати дитину до правил спілкування: розмовляти спокійно, не перебивати того, хто говорить, рахуватися з бажаннями інших, просити, а не вимагати;
• Необхідно суворо дотримуватись режиму дня.
• «Збудженого» холерика бажано залишити на самотіі навмисно відкладати обговорення його поганих вчинків.
• Підкреслювати успіхи холериків.
• Підтримувати нахил до спорту.
• Рано звертати увагу на естетичне виховання.

Сангвінік

Тип нервової системи: сильний, врівноважений, рухливий.

Позитивні риси: активність і рухливість, швидка адаптація до нових умов, доброзичливість, захопленість справою, оптимізм, виразна мова, багата міміка та жести, авторитетність і лідерство.

Негативні риси: відсутність посидючості, мінливість і ненадійність, неуважність, невміння тримати слово, відсутність цілеспрямованості, нездатність до монотонної і тривалої роботі.

Основний принцип - «Я тобі вірю, а ти мені?».

Ваші дії: головне - навчити дитину виконувати обіцянки і тримати дане нею слово, не лінуйтеся нагадувати про незакінчені справи. Контролюйте хід виконання роботи, звертайте увагу дитини на якість і акуратність дій. З дитиною потрібно бути дуже обережними і поміркованими в похвалі, у разі перебору з компліментами у таких дітей швидко розвиваються схильність до завищення самооцінки і зазнайство, але не намагайтеся бути занадто серйозними. Краще принцип легкого і рівноправного спілкування. Уважно вибирайте вид спорту і захоплення для малюка - воно має бути цікавим для нього. Оптимальні секції з ігрових і командних видів спорту та театральні гуртки.

Поради батькам та вчителям

• При спілкуванні вимоги до дитини повинні бути максимально справедливими.
• Варто давати вихід енергії, стимулювати розкриття потенціалу та здібностей.
• Потрібно виявляти довіру до дитини, здійснювати підтримку, закріплювати віру у власні сили.
• Не давайте доручень, пов'язаних із довготривалою монотонною діяльністю.
• Допомагайте у формі відкритої дружньої підтримки.
• Будьте максимально вимогливими при скоєнні дитиною навіть незначних порушень
• Коли дитина недоброякісно виконала завдання, змусьте теж саме завдання виконати ще раз.
• Формуйте стійкі інтереси, розпочату роботу навчіть виконувати до кінця, виробляйте з раннього віку терпіння, цілеспрямованість.
• Навчіть дитину дорожити дружбою із старими друзями.
• Підтримуйте артистичні нахили (із збереженням дисципліни, наполегливості, виконання обов'язків).
• Сприяйте у товаришуванні з авторитетними дітьми (схильний підкорятися лідеру, переймає у них багато корисного).
• Раціонально поєднуйте «схвалюючий» і «суворий» режим виховання.

Флегматик

Тип нервової системи: сильний, урівноважений, інертний.

Позитивні риси: спокій і здатність до концентрації, терплячість і стійкість до стресів, миролюбність, обов'язковість і висока працездатність, цілеспрямованість і наполегливість.

Негативні риси: пасивність, малорухливість, тяжкість на підйом, інертність, нездатність приймати рішення, впертість і консерватизм.

Основний принцип - «Я все зроблю, тільки трохи пізніше!».

Ваші дії: у вихованні флегматика потрібно орієнтуватися на темп, який притаманний саме вашій дитині. Будьте терплячі, не квапте дитину і не кричіть на неї. Одночасно не дозволяйте дитині бути занадто повільною і відкладати справи на потім, з самого початку вчіть раціонально використовувати свій час, не примушуйте змагатися з більш активними або старшими дітьми. Ваша наполегливість може призвести до психологічної травми. Ніколи не сваріть дитину (особливо при людях) за надмірну обережність або повільність. Не дозволяйте годинами засиджуватися за однією справою, пропонуйте робити короткі перерви або періодично міняти спрямованість занять. Привчайте дитину приймати самостійні рішення, тримати слово і брати ініціативу в свої руки. Прищеплюйте навички спілкування в колектив. Із спортивних занять краще плавання, легка атлетика та шахи.

Поради батькам та вчителям

• Давайте детальний інструктаж дитині щодо здійснення певної діяльності.
• Не карайте за повільність, некмітливість.
• Стимулюйте вияв щирих почуттів дитини, залучайте її до цікавої діяльності, що розвиває почуття, емоції.
• Під час читання творів, в процесі гри, ознайомлюйте дитину з різновидами почуттів, вчіть правильно їх виявляти.
• Вітайте кожен вияв самостійності дитини, непомітно допомагайте у складних справах.
• Навчіть правильно переключати увагу під час виконання завдань і раціонально використовувати час.
• Не треба відсторонювати дитину від тої діяльності, яка потребує прикладати зусилля;
• Створюйте для дитини умови, коли потрібні швидкі дії, корисні ігри на змагання;
• Потрібно спонукати дитину до руху (гімнастика, рухові ігри, плавання, біг);
• Спонукайте дитину до гри, праці, конструювання - активізувати її;
• Не можна різко обривати дитину. Необхідно попереджати її за декілька хвилин до зміни виду діяльності;
• Необхідність мобілізуючого, спонукального і твердого режиму виховання (м'який посилює бездіяльність та пасивність).
• Не слід зловживати суворістю режиму, надаючи час флегматику для роздумів, спостережень, самостійних рішень;
• Заохочення до товаришування з більш активними типами (X, С).

Меланхолік

Тип нервової системи: слабкий, неврівноважений, інертний.

Позитивні риси: чутливість і здатність до співчуття, сердечність, тонка сприйнятливість і доброзичливість, старанність у роботі.

Негативні риси: вразливість і сором'язливість, невпевненість в собі і своїх діях, занижена самооцінка, замкнутість і некомунікабельність, інертність і зайва пасивність.

Основний принцип - «Мені не весело, тому що мені сумно!»

Поради батькам та вчителям

• Виявляйте співчуття та повне розуміння почуттів дитини.
• Дитина важко переносить сильні подразники. Обмежте її новими знайомствами та іграми.
• Така дитина довго адаптується до нового колективу.
• Не допускайте підвищення голосу, окриків, непосильних вимог для дитини.
• Розвивайте у дитини комунікабельність шляхом гри.
• Допомагайте дитині під час виконання завдань, підтримуйте найменший прояв активності.
• Виховуйте волю, наполегливість і почуття власної цінності в колективі.
• Враховуйте загрозу впливу сімейних конфліктів.

Усі типи темпераменту мають свої позитивні та негативні сторони. Так, позитивні якості холерика - активність, пристрасність, енергійність; сангвініка - рухливість, емоційність, чуйність; флегматика - витримка, спокій; меланхоліка - глибина та стійкість почуттів, емоційна чутливість. Разом з тим холерики можуть бути нестриманими, різкими, афективними; сангвініки - недостатньо зосередженими, легковажними та поверховими; флегматики - млявими, байдужими; меланхоліки - сором'язливими, замкнутими. А тому завдання педагогів полягає в тому, щоб виявити особливості прояву темпераменту дитини та, спираючись на його позитивні сторони, намагатися перебороти негативні прояви. Наприклад, виховання може привчити холерика до стриманості у вияві своїх почуттів, яка йому не властива, а меланхолік може стати більш сміливим та рішучим у вчинках.

Поведінка дітей визначається не темпераментом, не типом нервової системи, а суспільними умовами життя, всією системою відношень людини до дійсності. Темперамент хоча і виявляється в поведінці та діяльності, але не визначає їх. Темперамент є лише підґрунтям для формування характеру, риси якого відіграють провідну роль у поведінці та діяльності людини. Потрібно пам'ятати, що чисті типи трапляються рідко. Найчастіше вони змішані. 

Вправи на розвиток логічного мислення.

Виховати дитину, яка вміє чітко висловлювати думку та аргументувати власну позицію, а також навчити її знаходити виходи зі складних ситуацій можна завдяки розвитку навичок логічного мислення. Для чого потрібне логічне мислення? Для того, щоб людина вміла розмірковувати та мислити несуперечливо і послідовно. Логіка необхідна майже в усіх сферах життя: від звичайної бесіди до розв'язання складних технічних задач.

Тож як розвинути логічне мислення? Якщо постійно тренувати логічне мислення, то можна стати розумнішими та мудрішими. Це допоможе і в роботі, й у спілкуванні з людьми. Чим краще розвинута логіка, тим успішнішою людина може стати.

Поради для розвитку логічного мислення

Щоб сформувати корисну звичку, потрібно декілька разів повторити певну дію, щоб вона закріпилася на рівні поведінки. Тому регулярно виконуйте з учнями вправи для розвитку логічного мислення, наприклад, такі:

• розв'язуйте з дитиною логічні задачі, ребуси. Також можна попрацювати з малюнками «знайди відмінності»;
• грайте разом з  дітьми у логічні ігри, а також у шахи;
• навчіть дискутувати, спираючись на факти та підтверждуючи свою позицію аргументами;
• розвивайте інтуїцію, як не дивно, вона являє собою підсумок висновків з тієї інформації, яку мозок вже колись отримав;
• навчіть дітей давати пояснення усім їхнім діям, вони мають аналізувати все, що роблять, та прораховувати варіанти: що буде, якщо залишити справу незавершеною, яким постає підсумок роботи.

Вправа «Знайди зайве слово»

Мета: Навчити знаходити спільні та відмінні риси явищ чи предметів.

Час: 5-10 хвилин.

Хід вправи: поясніть дитині, що серед названих слів є зайве, а йому потрібно його визначити. Ваша дитина має не лише знайти зайве слово, а й аргументувати свій вибір. Якщо дітям важко обрати слово одразу, розберіть кожне слово у рядку: що у них спільного, яке слово не відповідає загальній характеристиці.

Легший рівень:

Складніший рівень:

Вправа «Головне та другорядне»

Мета: Навчитися ціле поняття розкладати на компоненти та визначати пріоритети.

Час: 5 хвилин.

Хід вправи: ви назизиваєте поняття та формулюєте з чого воно складається. Дитина має обрати з кількох слів одне чи два, без яких поняття втрачає зміст, не може існувати. Наприклад:

Вправа «Знайди помилку художника»

«Знайди помилку художника» - цілий напрям ігор, що розвивають логічне мислення. 

Мета: Розвиток уваги та вміння аналізувати картину в цілому та кожний її елемент окремо.

Час: 10-15 хвилин.

Хід вправи: Ви розповідаєте дітям, що художники часто бувають розсіяними і, малюючи картини, припускаються помилок, тому потрібно знайти, що ж намальовано неправильно. Важливо, щоб вони аргументували свої відповіді. Наступним кроком може стати малювання власних зображень з помилками. Діти можуть прокоментувати їх. 

Вправа «Знайди заховані предмети»

Мета: Розвинути увагу та навчитися із загального виділяти окремі елементи.

Час: 5 хвилин.

Хід вправи: Запропонуйте дитині уважно подивитися на малюнок та знайти, які речі заховано всередні інших предметів. 

Вправи для розвитку логічного мислення різноманітні та цікаві. Їх можна виконувати не лише для навчальння, а й як розвагу. Це цікаво та захопливо!

Підліткова криза та особливості взаємодії з дорослими

Розвиваючі вправи спрямовані на стимулювання властивостей уваги:

- зосередження;

- концентрація;

- стійкість;

- переключення.

ГРИ НА РОЗВИТОК МОТОРНО-РУХОВОЇ УВАГИ ДЛЯ ДІТЕЙ

 ДОШКІЛЬНОГО ТА МОЛОДШОГО 

ШКІЛЬНОГО ВІКУ

ХТО ЛІТАЄ?

Дорослий вимовляє слова. Якщо він називає літаючий предмет, дитина відповідає "літає" і зображує, що махає крилами. Якщо названий нелітаючий предмет, то дитина мовчить і не піднімає руки.

ЇСТІВНЕ-НЕЇСТІВНЕ

Залежно від названого предмета (їстівний він чи ні) дитина повинна ловити або відбивати м'яч, кинутий дорослим.

ОВОЧІ ТА ФРУКТИ

Дітям зачитуються назви овочів і фруктів, якщо називається фрукт, то малюк повинен присісти, якщо овоч, то підстрибнути.

ВУХО-НІС

Дитина слухає команду: "Вухо" і торкається до вуха. "Ніс" - торкається до носа. Дорослий спочатку виконує завдання разом з дитиною, потім навмисне допускає помилки. Дитина має бути уважної і не помилитися.

ЗАБОРОНА РУХУ

Ведучий показує дітям рух, який повторювати не можна. Потім він показує різні рухи руками й ногами. Той, хто повторив заборонений рух, вибуває з гри. Забороненим може бути будь-який рух або поєднання рухів.

ПО НОВИХ МІСЦІЯХ

Кожна дитина по команді дорослого змінює своє місце і розбігається «по нових місцях».Інструкція: кожен з вас повинен встати в кружечок-будиночок. Коли я скажу: «На прогулянку!», всі за мною один за одним почнуть «гуляти». Але коли я скажу: «По нових місцях!», всі повинні знайти собі нове кружечок-будиночок. Хто займе новий будиночок останнім - вважається переможеним. Починаємо гру!Примітка. Ходити «на прогулянку» можна під музичний супровід або пісню.

ВУХО ГОРЛО НІС

За командою «носик!» Дитина повинна доторкнутися пальцем до носа, «вушко!» - до вуха і т. д. З трьох років ускладнюємо завдання: просимо торкнутися правої руки, лівого вуха і т. д. (Перед початком гри потрібно переконатися, що руки чисті, а нігті коротко підстрижені).

ЗАПАСИ НА ЗИМУ

Закриваємо складені стільці і диванні подушки покривалом. Це будиночок для «зайців». Помічено, що «зайці» дуже люблять запасатися на зиму харчами. Пропонуємо дослідити дітям миті овочі і фрукти і на дотик і по запаху визначити, що за здобуток їй дістався: "Жорсткий, з пухирцями? Правильно, огірок! Маленький, схожий на м'ячик? Звичайно, мандарин!".БУДІВЕЛЬНИКИЗаплющуємо очі, або зав'язуємо хустку на очі. Беремо кубики і пропонуємо малюкові разом побудувати на дотик вежу.

ТОП-ХЛОП

Дорослий вимовляє фрази. Деякі з них відповідають істині, інші - повна нісенітниця (наприклад: «трава синя», «взимку жарко»). Правильні думки малюк винагороджує оплесками. Почувши неправильні, повинен тупнути. Швидкість нарощуємо поступово.