ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ДІТЕЙ З ГІПЕРАКТИВНІСТЮ
Найяскравіше гіперактивність проявляється у дітей в старшому дошкільному і молодшому шкільному віці. У цей період здійснюється перехід до ведучої – учбової діяльності і в зв'язку з цим збільшуються інтелектуальні навантаження: від дітей потрібні уміння концентрувати увагу на тривалішому відрізку часу, доводити почату справу до кінця, добиватися певного результату. Саме в умовах тривалої і систематичної діяльності гіперактивність заявляє про себе дуже переконливо. Батьки раптом виявляють багаточисельні негативні наслідки непосидючості, неорганізованості, надмірної рухливості свого малюка. Спеціалісти виділяють наступні ознаки, які є діагностичними симптомами гіперактивних дітей:
1. Неспокійні рухи в кистях і стопах. Сидячи на стільці, маля корчиться, звивається.
2. Дитя не може спокійно сидіти на місці, коли від нього цього вимагають.
3. Легко відволікається на сторонні подразники.
4. Насилу чекає своєї черги під час ігор і в різних ситуаціях в колективі (на заняттях, під час екскурсій і свят).
5. На питання часто відповідає, не замислюючись, не вислухавши їх до кінця.
6. При виконанні запропонованих завдань випробовує складнощі (не пов'язані з негативною поведінкою або недостатністю розуміння).
7. Насилу зберігає увагу при виконанні завдань або під час ігор.
8. Часто переходить від однієї незавершеної дії до іншої.
9. Не може грати тихо, спокійно.
10. Багато базікає.
11. Часто заважає іншим, пристає до тих, що оточують (наприклад, втручається в ігри інших дітей).
12. Часто складається враження, що дитя не слухає звернену до нього мову.
13. Часто втрачає речі, необхідні в дитячому саду, школі, удома, на вулиці.
14. Інколи здійснює небезпечні дії, не замислюючись про наслідки, але пригод або гострих відчуттів спеціально не шукає (наприклад, вибігає на вулицю, не озираючись по сторонах).Всі ці ознаки можна згрупувати за наступних напрямках: – надмірна рухова активність;– імпульсивність;– відволікання-неуважність. Діагноз вважається правомірним, якщо наявні щонайменше вісім зі всіх симптомів. Так, маючи досить хороші інтелектуальні здібності, гіперактивні діти відрізняються недостатністю мовного розвитку і тонкої моторики, зниженим інтересом до придбання інтелектуальних навиків, малювання, мають деякі інші відхилення від середніх вікових характеристик, що приводить до відсутності у них інтересу до систематичних, вимагаючих уваги занять, а значить, і, майбутньою або справжньою учбовою діяльністю
Як перевірити слух у дитини
Існує багато ознак, за якими можна зрозуміти, що у дитини є зниження слуху. Щоб перевірити свої сумніви, слід звернутися у спеціалізований медичний центр. Для дітей перших років життя достовірні результати дає тільки комп'ютерна діагностика.
Якщо у дитини є одна або більше з таких ознак, ми рекомендуємо перевірити її слух:
*У неї часто бувають вушні інфекції.*Їй важко зрозуміти, звідки йдуть звуки.
*ЇЇ не лякають гучні звуки.*Вона віддається мріям і відволікається при спілкуванні.
*У неї є затримки у здатності відтворювати і розуміти розмовну мову, відповідну її віку.
*Її бормутіння звучить монотонно і прогрес не спостерігається.
Визначити зниження слуху можна вже у пологовому будинку, якщо у ньому є прилад Otoread для скринінгової перевірки слуху. Сучасне діагностичне обладнання дозволяє достовірно визначити стан слуху у дітей першого року життя і старших.
Визначити зниження слуху можна вже у пологовому будинку, якщо у ньому є прилад Otoread для скринінгової перевірки слуху. Сучасне діагностичне обладнання дозволяє достовірно визначити стан слуху у дітей першого року життя і старших.
Сприйняття звуків всесвіту - це одна із унікальних можливостей, наданих людині природою. Від цього залежить, як дитина буде орієнтуватися в суспільстві, які побудує стосунки в соціумі, як розвиватиметься її інтелект, соціальна адаптованість і трудова придатність.
Дослідження слухової функції у дитини і дорослої людини залежить від віку. У плода на 28-32 тижні вагітності слухову активність перевіряють таким чином: вагітна жінка перебуває у металевій ванні з водою і на стук по стінці ванни відчуває рух плоду. Це означає, що плід чує звуки.
У новонароджених і немовлят визначають такі рефлекси: завитково-пальпебральний, завитково-зіничний-окорухливий і ссальний, судинний, різні рухові і вегетативні реакції коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП), отоакустичну емісію.Слухова функція у новонародженого визначається реакцією на звук.
Новонароджений у відповідь на голос, звук іграшки удар по металічному предмету закриває очі, морщить лоб, на личку з'являється гримаса плачу. Дитина намагається повернути голову на звук. Реакція на голосний звук може супроводжуватись також посмикуванням очей, звуженням, а потім розширенням зіниць.Методика оцінки слухового аналізатора: провести легкий плескіт долонями на відстані 30-40 см від вух дитини. При цьому дитина, яка чує, кліпає або закриває очі.
На другому-третьому місяцях життя слухові реакції починають набувати домінантний характер, дитина повертає голову у бік звукового подразника, який вона не бачить (на звукову іграшку).
У дітей віком від 1 до 3 років використовують різні методики: визначають умовно-рефлекторні реакції, комп'ютерну аудіометрію, від 3 до 5 років - різні методи гральної аудіометрії.
Дітям після 5 років для дослідження слуху застосовують шепітну, розмовну мову, камертони, тональну, надпорогову і мовну аудіометрію, а також імпедансну аудіометрію, рефлекс-тест.
Дітям 7-8 років перевірка слуху проводиться мовою в повній тиші. Необхідно пояснити дитині, що треба уважно слухати і повторювати слова. Для цього використовують спеціальні фонетичні таблиці (Неймана, Воячека, Базарова), використовують рівноцінні по складовому і фонематичному складу слова.Діти, старші 3 років, зазвичай можуть виконати завдання дослідника: почути дзвіночок, підняти руку. У них перевіряти слух легше і простіше. В дитсадочку це роблять у груповій кімнаті для занять. Усім дітям відразу пояснюють завдання. Діти по черзі сідають на стілець спиною до дослідника.
При обстеженні дітей 3-4 років дослідник відходить на 3 метри, дітей 4-5 років - на 4 метри, 5-6 років - на 5 метрів. Зниження слуху можна запідозрити при відсутності реакції на удар м'ячика з відстані 2 м у віці 3-4 років, 3 м - 4-5 років, 4 м - 5-6 років. Таких дітей варто направляти в сурдологічний кабінет на обстеження.Відсутність реакції на звучання м'ячика із зазначених відстаней у дітей грудного, ясельного і дошкільного віку свідчить здебільшого про виражене зниження слуху (ІІ-ІІІ ст. приглухуватості по Л.В. Нейману).
Дослідження слуху у дітей шкільного віку і в дорослих проводиться мовою, камертонами, тональним аудіометром. При обстеженні слуху мовою використовують шепіт і розмовну мову. Щоб виключити зчитування з губ, дитина стоїть боком до медичного працівника. Вухо, яке не обстежується, щільно закривають пальцем. Для шепітної мови використовуть резервне повітря, що залишається в легенях після спокійного видиху.У школярів слух перевіряють у класі. Учень повертається обличчям до дошки, щільно закриваючи по черзі пальцем праве або ліве вухо (цього досить, щоб не почути закритим вухом звучних предметів з відстані 5-6 м).Почувши звук, дитина повинна підняти руку або намалювати крейдою риску. Слух можна вважати нормальним, якщо обстежуваний чує звук брязкальця з відстані 5-6 м. Крім того, перевіряють слух за допомогою порожньої ємності з дробом, оскільки в багатьох випадках слух порушується на частотах понад 1000 Гц.Тож якщо ви у спілкуванні, при обстеженні немовлят, дітей, підлітків та дорослих виявили порушення рефлексів чи порушення слуху, пацієнта треба одразу направити до отоларинголога чи сурдолога.
Розвиваємося та вчимо кольори.
Починати навчання можна з 1 року. Відомо, що в 1,5 року дитина здатна запам'ятати багато чого, наприклад, майже всі літери.Але з кольорами трохи складніше, оскільки дитині складно зрозуміти, що різні предмети можуть бути одного кольору. Загалом до 2 років дитина вже повинна щонайменше знати 5 кольорів.
Розвиваючі ігри для малюків.
1. Мама і тато - найкращі розвиваючі іграшки для дитини. Намагайтеся постійно в розмові називати кольори навколишніх предметів.Не варто одразу називати відтінки, зосередьте увагу на червоному, зеленому, жовтому, синьому, чорному, білому. Називайте з різною інтонацією. Наприклад, "червоний" скажи радісно, "чорний" - сумно, "білий" - ніжно тощо.Спершу дитина запам'ятовуватиме інтонації, а згодом і слова.
2. Хороший спосіб для розвитку дитини - влаштовувати червоні, зелені, жовті та інші дні. Що це означає?І ти, і дитина одягаєтеся, наприклад, у червоний колір, граєтеся червоними іграшками, всі розвиваючі ігри цього дня присвячені червоному кольору.
3. Відмінна розвиваюча гра, в процесі якої дитина точно запам'ятає кольори, - малювання пальчиками. Для цього треба купити спеціальні фарби для найменшеньких для малювання ручками і альбом, а ще краще - ватман.Дитина отримає величезне задоволення, і ви також. І не бійтеся забруднитися, такі фарби зазвичай змиваються водою та милом.І ще порада - не давайте одразу всі тюбики з фарбами, а то вивчатимете тільки сіро-буро-малиновий колір.
4. Фломастери - просто незамінна розвиваюча іграшка. Зараз є фломастери для дуже маленьких. Вони, по-перше, не шкідливі, навіть якщо дитина їх вирішить спробувати на смак. По-друге, як і фарби, змиваються водою.
5.Самостійно виготовляйте розвиваючі іграшки, а ще краще в присутності дитини.Вона із захопленням спостерігатиме, як ви вирізаєте із різнобарвного картону фігури, наприклад, жовті та сині кола. Запропонуйте дитині показати синє коло.Коли побачите що дитина легко дає собі раду із завданням, додай коло ще одного кольору.Потім виріжте квадрати, трикутники різних кольорів і знову запропонуйте дитині назвати та показати кольори.І не викидайте ці розвиваючі посібники, коли почнете вивчати фігури, вони стануть в пригоді.
6. Ножиці - одна з найкращих розвиваючих іграшок. Дворічну дитину можна навчити користуватися спеціальними дитячими ножичками, але, певна річ, під невсипущим контролем дорослого.Якщо дитині вже вдається орудувати гострим предметом, можна дати їй аркуш кольорового паперу і, назвавши колір, запропонувати його розрізати. Так малюк швидше запам'ятає колір.
7. Розвиваючі ігри на вулиці - теж способи запам'ятати кольори. Наприклад, знайдіть різнобарвні пеньки та запропонуйте малюкові пройтися по них, при цьому називай колір пенька, на який наступає дитина. Називайте колір пісочниці, драбинки й усього, що малюк бачить навколо.А ще захопи на вулицю крейду - теж хороша розвиваюча гра.Також дітям дуже подобаються рукавички з різнокольоровими пальчиками. Купіть обов'язково! А коли одягатимете їх, обов'язково примовляйте: "Цей пальчик живе в червоному будиночку, цей - у синьому..."
8. Частіше показуйте дитині однакові предмети різних кольорів (кубики, м'ячики, надувні кульки, пробки від молочних пляшок, кришки) та називай колір предмета.Дитина має зрозуміти, що колір - це якість, притаманна різним предметам.
9. Є також безліч музичних розвиваючих іграшок, які називають кольори. Але буває, що малюк або зовсім байдужий до них, або дуже недовго грається ними, очевидно, тому, що швидко набридає.Головне - не забувайте, що дитину в такому маленькому віці не можна змушувати нічого вчити, адже таким шляхом результату не досягнеш.
Головне у вихованні - не нашкодь!
Як допомогти дитині звільнитися від негативних емоцій?
Кожному з нас хочеться, щоб наші діти виросли здоровими і щасливими, щоб вони уміли радіти навколишньому світу і успішно прожитому дню, були впевнені у своїх силах та уміли боротися з труднощами, стійко переносили удари долі, зберігали душевний спокій в непередбачуваних ситуаціях.Уміння боротися з труднощами починає виявлятися з перших днів життя дитини. Але інколи, намагаючись максимально захистити своє дитя, ми леліємо і оберігаємо його, прагнемо максимально полегшити його життя. Цим ми, дорослі, завдаємо шкоди його психіці, ламаємо його емоційну сферу. Дитина, яка опиняється у такій ситуації, не розвивається емоційно, не уміє справлятися зі своїми емоціями, не вчиться боротися з труднощами життя і вирішувати виникаючі проблеми. Це позначається на спілкуванні з однолітками та дорослими.Наші діти не завжди уміють радіти і засмучуватися, проявляти волю і характер в досягненні мети. Чим раніше ми про це заговоримо, тим швидше зможемо допомогти дітям справлятися зі своїми емоціями і розвинути їх в потрібному напрямі.Що ж таке емоції?Емоція - це психічний стан, який відображає відношення людини до себе і до того, що відбувається навколо нього. У перекладі з латинського, слово «емоції» означає «приголомшую, хвилюю». Тобто само значення слова, говорить про небайдуже відношення до різних подій і ситуацій в житті людини. За допомогою емоцій ми виражаємо своє відношення до того, що відбувається. Емоції можуть бути позитивними і негативними.Про позитивні емоції скажу лише одне - це прекрасно, чудово і правильно! Я навіть назву перебування на позитивній хвилі одним єдиним словом - щастя! А загострю свою увагу саме на емоціях негативних.Що роблять негативні емоції: сварять близьких, породжують конфлікти, розлучають сім'ї, розмножують зло. А називаються вони так: заздрість, ревнощі, помста, користь, злість, страх, гнів, печаль і так далі.Що у дитяти може викликати негативні емоції?
1. Протиріччя між сильним бажанням і неможливістю задовольнити його (дуже яскраво виявляється у маленьких дітей).
2. Підвищені вимоги до дитини.
3. Суперечність вимог батьків, батьків і вихователів (наприклад, вихователі вимагають дотримання дисципліни, батьки ж вихователя в цьому не підтримують). В результаті формується злість, недовіра, тому дуже важлива узгодженість дій.
4. Часті негативні емоції дорослих за відсутності навиків саморегуляції. У психології існує таке поняття, як «зараження», тобто мимовільна передача емоційного стану від однієї людини до іншої. Тому важливо навчитися самому і навчити дитину справлятися зі своїми емоціями.
5. Використання наказів, звинувачень, погроз, образ замість довірливої бесіди і спільного аналізу виниклої ситуації.
6. Відчувати та проявляти негативні емоції це досконало нормально. Нормально ображатися, але не нормально приховувати образу, дозволяти їй руйнувати стосунки.Всі діти відчувають негативні емоції у відповідь на труднощі і обмеження, якими наповнене життя. Негативні емоції природні і важливі для розвитку дитини. Вони допомагають їй зробити необхідні зміни в своїх очікуваннях, аби прийняти життєві обмеження.Заганяти негативні емоції всередину, намагатися їх приховувати, дуже шкідливо. Наслідок таких дій - захворювання серця, неврози, непорозуміння, дратівливість, агресивність, проблеми спілкування. Тому завдання батьків допомогти дитині навчитися виражати негативні емоції, «випліскувати» їх без шкоди для тих, хто оточує малюка. Емоційна розрядка необхідна для збереження психічного здоров'я, а уміння розповісти про свої проблеми, допоможе налагоджувати контакти з навколишніми, розуміти самого себе.Вправи для розвитку уміння розуміти себе
Скажіть дитині: «Прислухайся до себе. Якщо б твій настрій можна було пофарбувати, то якого кольору він би став? На яку тварину або рослину схожий твій настрій? А якого кольору радість, смуток, тривога, страх?»
1. Намалюйте контур людини. Тепер хай дитина уявить, що людина радіє, хай він заштрихує олівцем те місце, де, на його думку, у тілі знаходиться це відчуття. Потім також «відчуйте» образу, гнів, страх, щастя, тривогу і так далі Для кожної емоції дитина повинна вибрати свій колір.
2. Обговорюйте з дитиною способи вираження гніву.
Хай вона спробує відповісти на питання:1. Що тебе може розсердити?2.Як ти поводишся, коли гніваєшся?3.Що відчуваєш в стані гніву?4. Назви слова, які говорять люди, коли зляться.5. А якщо ти чуєш образливі для себе слова, що відчуваєш?6. Які слова для тебе найобразливіші?7. Бажано записувати відповіді, аби потім обговорити з дитиною. Наприклад, які слова можна вживати, розсердившись, а які не коштує, оскільки вони дуже різкі, неприємні.
Щоб навчитися справлятися з гнівом, існують спеціальні методики і вправи.
1. Корчіть разом з дитиною «рожиці» перед дзеркалом. Зображуйте різні емоції, особливо зверніть увагу на міміку людини в гніві.
2. Щоб навчити дитину спокійно спілкуватися з людьми, пограйте так: візьміть в руки який-небудь привабливий предмет (іграшка, книга). Завдання дитини - умовити Вас віддати цей предмет. Ви віддаєте річ, коли захочете. Гру потім можна ускладнювати: дитина просить лише за допомогою міміки, жестів, але без слів. Можна помінятися місцями - Ви просите у дитини. Після закінчення гри обговорюйте, чи легко просити, які прийоми і дії вплинули на Ваше рішення віддати іграшку, обговорите відчуття, які відчували гравці.3. Поясните, що обов'язково треба розповідати про всі негативні ситуації батькам або друзям. Навчите дитину словесним формам вираження гніву («Я засмучений, мене це образило»).Запропонуйте скористатися «чудо-речами» для випліскування негативних емоцій:- листи паперу (їх можна м'яти, рвати, з силою кидати в мішень на стіні);- олівці (ними можна намалювати неприємну ситуацію, а потім заштрихувати або зім'яти малюнок);- деякі батьки дають дітям подушку для «розрядки», яку можна штовхати, кидати, бити.
4. Гра «Обзивалки».Щоб виключити з повсякденного спілкування образливі слова, обзивайтеся! Кидаючи один одному м'яч або клубок, обзивайтеся необразливими словами. Це можуть бути назви фруктів, квітів, овочів. Наприклад: «Ти - кульбаба!», «А ти тоді - диня!». І так до тих пір, поки потік слів не вичерпається.Чим допомагає така гра? Якщо Ви розсердитеся на дитину, захочете його «провчити», пригадаєте веселі «обзивалки», можливо навіть назвіть дитину, йому не буде образливо, а Ви отримаєте емоційну розрядку. Коли, маючи навик такої гри, маля назве кривдника «огірком» (а не...), Ви, поза сумнівом, відчуєте задоволення. Я сподіваюся, що ці цікаві вправи допоможуть Вам навчити дитину усвідомлювати та проявляти негативні емоції так, щоб вони не завдавали шкоди ні вашим дітям ні людям, що їх оточують.
Ось декілька вправ, які допоможуть дитині зняти стрес.
"Квітка та свічка"Вправа, що допоможе дитині розслабитися; сприяє глибокому диханню.Уявіть, що у вас в одній руці приємно пахне квітка, а в іншій - запалена свічка.Повільно зробіть вдих через ніс, й уявіть, що відчуваєте запах квітки.Повільно видихніть через рот, наче задуваєте свічку.Повторіть кілька разів.
"Пір'їнка і статуя"За допомогою цієї вправи можна зняти м'язову напругу.Уявіть, що ви пір'їнка, що літає в повітрі приблизно десять секунд.Раптом ви завмираєте й перетворюєтеся на статую. Не рухайтеся!Потім повільно розслабтеся, знову перетворюючись на пір'їнку, що літає в повітрі.Повторіть декілька разів. Переконайтеся, що закінчите пір'їнкою в розслабленому стані.
"Черепаха"Ця вправа теж допомагає зняти м'язову напругу.Уявіть, що ви черепаха, яка йде на повільну, розслаблену прогулянку.Уявіть, ніби раптово почався дощ.Щільно згорніться калачиком під панциром десь на десять секунд.Уявіть, що знову вийшло сонце, тому можна вилазити з панциря та продовжити розслаблену прогулянку.Повторіть кілька разів. Переконайтеся, що завершуєте вправу прогулянкою, щоби ваше тіло розслабилося.
Безпека влітку
Проводимо літо з користю - рекомендації вчителя дефектолога
"Дракон"
Кількість учасників: чим більше - тим краще
Що знадобиться: нічого
Правила гри: усі шикуються в колону і кладуть руку на плечі або пояс того хто стоїть попереду. Той, хто стоїть першим - голова дракона, останній - його хвіст. Далі починається найвеселіше. Голова дракона починає полювати за своїм хвостом. Ті гравці, хто ближче до хвоста, можуть всіляко допомагати йому «втікти» від голови, спритно тікаючи всім хвостом. Однак в спробах схопити хвостик і втекти від мисливця важливо, щоб колона не розсипалася і «дракон» не розвалився.
Так що тримайся, голова! Нас не так-то просто зловити.
"Проводимо літо з користю" - поради вчителя дефектолога🙋♀Підготуйте 10 карток з яскравими цифрами від 1 до 10. Розкажіть дитині, як називаються цифри, а потім розкладіть картки по підлозі в кімнаті або по всій квартирі. Завдання маляти приносити батькам картку з цифрою, яку вони назвали. І біг, і пошуки, і навчання! Нумо грати та навчатись разом)
Як підготувати молодшого дошкільника до ймовірних звуків сирен та вибухів:
1. Привчити дитину до навушників чи беруш для вушок. При можливості закривайте вушка малечі ще і своїми руками. Так робили наші бабці в часи війни.
2. Важливо прив'язати навколо себе дитину або міцно притуляти до себе. Візьміть м'яку ковдру та замотайтеся разом з дитиною. Малеча не має відчувати, що вона сама, так вона автоматично регресує.
3. Намагайтеся контролювати власний стан, адже малеча дуже сильно відчуває ваш стан і реагує на вашу реакцію. Тож, в складній ситуації починайте вібрувати голосом на будь-який звук А, О, У: максимально довгий видох із звуком на одному вдосі. Ця проста вправа забезпечить сірий шум, який автоматично заспокоює дитину.
4. Співайте колискові ( або будь-які інші пісні) не дитині, а собі, щоб сповільните серцебиття. Так дитина відчує, що ви спокійні та буде стабілізуватися сама.
5. Давайте пити водичку як тільки малеча починає плакати намастіть її губки якимось смаком (мед, джем і т.д.). Так дитина розсіює увагу та змінює стан.
6. Робіть якісь патерні, повторюючі рухи або починайте інтенсивно махати рукою чи головою. Це приверне увагу дитини до зовнішнього та відволіче від власної тривоги.
7. Важливо! Дітей до 2.8 років повинні стабілізувати дорослі, їх мозок ще не сформував систему саморегуляції. Істерика в малечі може призвести до негативних наслідків в організмі або тимчасового підвищення температури тіла.
8. У час спокою робіть з дитиною солені ванночки для ручок і ніжок з морської солі. Просто пограйтесь - це знижує рівень стресу як у мами так і у дитини.
9. У стресовий період організм кожної людини вимагає велику кількість магнію. Внесіть цей елемент у свій щоденний раціон як харчову добавку або їжте більше горіхів, бананів, бобових, броколі і т.д.
10. Якщо відчуваєте, що самостійно не здатні заспокоїти дитину, через власний стан, краще передайте її людині, яка у даний момент емоційно більш стабільна.
Поради батькам в скрутну емоційну напругу
5 нестандартних способів заспокоїтись та зняти напругу
Потерти долоні
Потрібно щосили потерти долоні одна об одну, поки вони не стануть гарячими. Також корисно гарненько розтерти вуха. Так ви зможете підбадьоритися і відволіктися від негативних новин.
27 предметів
Східні практики вчать: «Хочете позбутися смутку, пересуньте 27 предметів в будинку». Вважається, що це звільняє простір для енергії, яка зможе безперешкодно рухатись в правильному напрямку. Спробуйте даний метод і самі переконайтеся, що він допомагає мозку переключитися, відволіктися від проблем.
Фарби
Доказано, що розфарбовування картинок протягом двох-трьох хвилин в періоди стресу у п'ять разів збільшує процес адаптації до негативних новин.
Чай з гібіскусом
При накопиченні радикалів людина відчуває почуття тривоги і панічний стан, характерні для стресу. Гібіскус на дає радикалам концентруватися, як би розріджує їх і таким чином допомагає зняти стрес, забезпечує подальшу стресостійкість.
Прибирання
Розкладання речей по місцях допомагає впорядкувати думки, зосередитися. Крім того, акуратний вигляд полиць, ящиків, шаф дає своєрідний психологічний ефект - зовнішній порядок і організованість.
Залишайтесь завжди в спокої, все буде Україна
Поради батькам!Як розважити дітей в умовах ізоляції та відволікти їх від емоційних переживать? А в цьому допоможуть цікаві ігри. Дорослі, грайте разом з дітьми
Рекомендації дефектолога
Чим можна позайматися з малюками, щоб відволіктися від неприємностей батькам та зайняти корисним вашу малечу?
Можна використовувати підручні матеріали та іграшки.
Запускати пальцями дрібні дзиґи.
Розминати пальцями пластилін, глину.
Катати по черзі кожним пальцем камінчики, дрібні намистини, кульки.
Стискати і розтискати кулачки, при цьому можна грати, як ніби кулачок - бутончик квітки (вранці він прокинувся і відкрився, а ввечері заснув закрився, сховався).
Робити м'які кулачки, які можна легко розтиснути і в які дорослий може просунути свої пальці, і міцні, які не розімкнеш.
Двома пальцями руки (вказівним і середнім) «ходити» по столу, спочатку повільно, як ніби хтось крадеться, а потім швидко, як ніби біжить.
Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою. Показати окремо тільки один палець - вказівний, потім два (вказівний і середній), далі три, чотири, п'ять.Показати окремо тільки один палець - великий.
Барабанити всіма пальцями обох рук по столу.
Махати в повітрі тільки пальцями.
Кистями рук робити «ліхтарики».
Плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі.
Збирати всі пальці в щіпку (пальчики зібралися разом - розбіглися).
Нанизувати великі ґудзики, кульки, намистини на нитку.
Намотувати тонкий дріт у кольоровій обмотці на котушку, на власний палець (виходить обручка або спіраль).
Зав'язувати вузли на товстій мотузці, на шнурі.
Застібати ґудзики, гачки, блискавки, замочки, закручувати кришки, заводити механічні іграшки ключиками.
Закручувати шурупи, гайки.
Ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками.Складати мотрійок.
Гра - вкладанка.
Малювання в повітрі.
Ігри з піском, водою.
М'яти руками поролонові кульки, губку.
Шити, в'язати на спицях.
Малювати, розфарбовувати, штрихувати.
Різати ножицями.
Малювання різними матеріалами (ручкою, олівцем, крейдою, кольоровою крейдою, аквареллю, гуашшю, вугіллям і т. д.).
Чим зайняти дитину під час повітряної тривоги, якщо ви у сховищі чи ванній кімнаті?
Зберігайте спокій при любій ситуації
Якщо у вас є пупирчата плівка для упаковування, візьміть її з собою. Лопання "пупирок" займає руки та заспокоює багатьох дітей та дорослих. Або модна іграшка «поп-іт» вам теж стане доречною) Візьміть з собою простирадло або ковдру.
Сядьте, обніміть дитину та накрийтеся разом з головою, створивши "халабуду". Залиште шпаринку, для надходження свіжого повітря. В такій халабуді можна грати в різні ігри, бавитись ліхтариком, розповідати казки, тихенько співати.
Руки також можна зайняти м'яким пластиліном, м'ячиком-антистресом або іншою тактильною іграшкою чи матеріалом, яким можна м'яти, щипати, трохи підкидати, перекладати з руки в руку та подібне.Звісно, краще завчасно приготувати і скласти матеріали у сховищі в рюкзачок, не забудьте улюблену іграшку )
